Елітні сири у Клубі «Файного міста»

Клуб «Файного міста» в Тернополі – заклад з особливою концепцією. Ми створили затишний простір для приємного відпочинку у сімейній атмосфері. Тут можна скуштувати алкогольні та безалкогольні коктейлі, свіжі соки, смузі та узвари, тонізуючі напої найвищого ґатунку. Тиха музика, комфортні меблі, стильний дизайн, доброзичливий та кваліфікований персонал – усе сприяє гарному відпочинку та приємному спілкуванню з друзями.

Відвідайте заклад Клуб «Файного міста», та продегустуйте елітні сири зі всього світу

Гостей, що відпочивають у Клубі «Файного міста» вперше, вражає меню закладу. Тут можна смачно та недорого поїсти, навіть краще, ніж вдома. Ми пропонуємо вишукані та корисні страви на будь-який смак. Важлива особливість нашого закладу – дуже прискіпливий та відповідальний підхід до вибору продуктів. Ми пропонуємо своїм клієнтам найсвіжіше м’ясо та рибу, овочі та фрукти. Усі продукти екологічно чисті та поставляються на нашу кухню місцевими фермерськими господарствами та торгівельними компаніями з бездоганною репутацією.

Сьогодні ми розповімо про сири. У меню Клубу «Файного міста» дуже багато страв з цим надзвичайно корисним та смачним продуктом. Проте, найбільшою популярністю користується сирне плато до вина. Ми пропонуємо своїм гостям елітні та всесвітньо відомі сири пармезан, моцарелла, дор блю та брі. Вони чудово смакують з хрусткими цільнозерновими тостами та натуральним медом.

Справжні знавці кулінарних традицій та гурмани підтвердять – це не лише смачна, але й корисна їжа. Саме сири, хліб та мед були основою щоденного раціону наших пращурів та багатьох народів світу. Ці продукти, у комплексі з фізичною активністю, дозволяли зберігати силу та відмінне здоров’я до похилого віку.

В Україні традиції сироваріння значно відрізняються від європейських. Тому, пересічні споживачі знають про популярні сорти цього продукту дуже мало. Ми з задоволенням розповімо про особливості, цікаві легенди про створення найвідоміших рецептів сиру та культуру його споживання у європейських країнах.

Спеціалісти, що вивчають історію кулінарії стверджують, що люди уміли варити сир в еру неоліту (близько 5 тис. років до н. е.). Вказати точно, який народ винайшов цей продукт, неможливо. Документальні згадки про давні традиції споживання сиру знаходять на Близькому Сході, в Азії, Європі. Проте, найвідоміші сорти сиру належать Франції та Італії.

Пармезан – король сирів

Цей сорт вважається еталоном вишуканого смаку. Рецептура його виготовлення була розроблена близько 900 років тому в Пармі місцевими монахами Бенедиктинського абатства. Досі зберігся нотаріальний акт, датований 1254 роком. Згідно цьому документу одна заможна жінка в Генуї поставила під заставу власний будинок ради щорічних поставок 25 кг сиру caseus parmensis.

До сьогоднішнього дня рецепт виготовлення пармезану залишився незмінним – молоко, сіль та вода. Проте, необхідно створити сировині належні умови для визрівання та чекати не менше 12 місяців. Найбільш розповсюджений пармезан 24-місячної видержки. На спеціалізованих виставках можна придбати сири, що дозрівали 48 і навіть 60 місяців. Вони відрізняються неперевершеним пікантним смаком и особливою текстурою.

Для приготування пармезану використовується молоко двох надоїв: ранкового та вечірнього. Старіше молоко залишають в спеціальних чанах для природного скисання. На наступний ранок свіже молоко обезжирюють та змішують зі скислим вечірнім. Суміш наливають в великі мідні котли. З 14 л молока отримують 1 кг пармезану.

На повільному підігріві від 20 до 34 градусів утворюються сирні згустки, які різкими рухами розбивають на дрібні частинки розміром рисових зерен. Після цього чани нагріваються до 56 градусів. Суміш постійно перемішується. Внаслідок цього утворюються правильні де гідратовані гранули. Важкі частки опускаються на дно ємностей. Їх поміщають у конопляну тканину та знову занурюють у сироватку.

Утворений згусток розрізається на дві частини, кожна з яких замотується у марлю та поміщається у круглі дерев’яні форми. Ємкості потрібно регулярно перевертати та зливати сироватку. Через чотири дні майбутні головки пармезану кладуть у великі чани, заповнені соленою водою. Сир всмоктує необхідну кількість солі для тривалого зберігання та смаку.

Далі пармезан визріває впродовж 12 місяців в спеціальних умовах на дерев’яних полицях. Кожні десять днів головки перевертають та протирають. Через рік готовий сир перевіряють на якість та переносять у спеціальні сховища ще на рік для остаточного дозрівання. Придатність до споживання визначають по особливому звучанню головок, що утворюється при ударах по них срібним молоточком.

Сьогодні справжній пармезан, відмічений знаком найвищого ґатунку, виготовляють лише у п’яти провінціях Італії (Парма, Реджо-Емілія, Модена, Болонья та Падуя). Звичайно, на світовому ринку багато сирів, що називаються пармезаном. Вони смачні та корисні, але не відповідають високим вимогам, характерним для класичного сорту.

Клієнти Клубу «Файного міста» отримують чудову нагоду скуштувати справжній пармезан, виготовлений в Італії. Приходьте до нас та отримайте справжню насолоду від вишуканого «короля сирів».

Моцарелла – ніжна перлина італійської кухні

Цей сорт сиру відрізняється ніжним смаком та низькою калорійністю. 100 г продукту містить лише 1-2 г вуглеводів, 18-22 г жирів. Зате у складі продукту 20% білків, багато заліза, рибофлавіну, кальцію та тіаміну. Справжня моцарелла не містить штучних консервантів і рекомендована для дієтичного харчування, чудово підходить дітям, літнім людям, вагітним.

Мало хто знає, що історія появи цього сиру нерозривно пов’язана з початком розселення по Апеннінському півострові чорних буйволів. Це відбулося близько 1000 років тому. Справжня моцарелла виготовляється з молока буйволиць. Воно відрізняється від коров’ячого. Жирність буйволячого молока становить 7-8%, у ньому відсутній фермент, що надає напою характерний жовтуватий відтінок. Саме тому, справжня моцарелла відрізняється білосніжним фарфоровим кольором.

Перші документальні згадки про цей сорт сиру відносяться до XIІ століття. Вони вказують, що монахи в місті Капуя, що знаходиться в регіоні Південна Анталія, пропонували паломникам хліб та грудочки смачного сиру, який називали «моцца».

Виробництво моцарелли розпочинається з перевірки свіжого буйволячого молока на рівень кислотності, вміст лактози та протеїнів. Найкраща сировина фільтрується та розливається в цистерни. До свіжого молока додається вчорашня сироватка. Суміш вистоюється при температурі +4 °С. Потім її нагрівають за допомогою пару до +36-38 °С і додають особливий екологічно чистий фермент, отриманий з шлункового соку телят (сичук). Це дозволяє прискорити процес згортання молока. Відігрітий сир перемішується та відціджується. Сирна маса розділяється на маленькі порції та викладається на стіл на 30 хвилин під пильним наглядом майстра. Ця, на перший погляд, проста процедура вимагає великого досвіду та кваліфікації. Надзвичайно важливо помітити, що маса дозріла та готова до наступного етапу обробки – від цього залежать найцінніші смакові властивості моцарелли.

Майстер відділяє 100 г сиру та розплавляє його у пиляній воді. Після цього шматок розтягується у довжину на 1 метр. Якщо маса тягнеться і не розривається, настав час останнього етапу – витягування.

Сирну масу поміщаються у киплячу воду. Майстри енергійно перевертають та витягують її, допоки сир не стане ідеально однорідним, з гладкою та блискучою поверхнею. Далі від великого шматка відриваються невеличкі кулі вагою 2-3 кг. Вони можуть розділятися і на дрібніші порції, кожна з яких має свою назву:

  • 0,5 кг – боккончіні.
  • Розмір великої черешні – чільєджині.
  • Як горошина – перліні.
  • У вигляді заплетеної коси – тречча.

Сформовану моцареллу занурюють у холодну воду, потім – у соляний розчин.

Дорблю – голубе золото Альп

Якщо ви з пересторогою ставитеся до сиру з пліснявою та вважаєте, що ніколи не полюбите його, приходьте до Клубу «Файного міста» в Тернополі та скуштуйте Дорблю. Ніжний і свіжий смак, ідеальний баланс солі та прянощів не залишить вибору – ви приєднаєтеся до палких шанувальників цього неперевершеного сиру.

Дорблю виготовляється у Германії компанією Käserei Champignon Hofmeister, штаб квартира якої знаходиться в Баварії. Незважаючи на те, що голубі сири варяться дуже давно (французький рокфор, італійський горгонзола), німецький сорт відразу отримав надзвичайно високі оцінки експертів та небачену популярність серед справжніх гурманів у всьому світі.

Дорблю виробляється з пастеризованого коров’ячого молока. У нього додається сіль, спеціальний фермент для пришвидшення згортання та пліснява культура Penicillium roqueforti. Сир визріває при певній температурі та рівну вологості впродовж 3-5 місяців.

Лікарі стверджують, що завдяки унікальному складу та вмісту пліснявої культури Penicillium roqueforti цей сорт дуже корисний для здоров’я людини. Нейтральний смак Дорблю дозволяє вживати його у різних поєднаннях: сирна тарілка, виноград та горіхи, хліб грубого помелу, овочеві та фруктові салати, паста, морепродукти. Чудове доповнення до цього сорту – червоні сухі вина, наприклад, шираз чи каберне-совіньйон.

Брі – сир, що став символом рівності між багатими та бідними

Це один з найвідоміших та найсмачніших французьких сортів виру, що отримав свою назву від провінції, в якій винайшли цей вишуканий рецепт. Перша документальна згадка про нього датована 774 роком. Проте, світову популярність він отримав під час Великої Французької революції. Саме цей сорт проголосили народним сиром, адже до цього часу ним могли насолоджуватися лише дуже заможні люди та аристократія. Він вважався справжнім делікатесом, готувався для знаті на замовлення та часто виступав у ролі найціннішого дарунка для високопоставлених осіб. Дозвіл на виготовлення без обмежень та продаж брі усім бажаючим став однією з перших та символічних змін буквально у перші дні після усунення монархії в країні.

Експерти французької кухні та гурмани радять починати знайомство з сирами з пліснявою саме з сорту брі. Якісний сир покритий пліснявою, що має відтінок білого оксамиту, іноді шкоринка має червонуваті прожилки. Маса всередині має вершковий колір, що вражає ніжністю та неперевершеним ароматом лісових горіхів.

Молодий брі відрізняється більш м’яким та ніжним смаком. Пікантна гострота характерна для зрілих сирів.

У світі виготовляють багато різновидностей брі. Кожен може підібрати смак – з травами, горіхами, подвійний та потрійний, сорти з козячого чи буйволячого молока. Проте, є і деякі спільні особливості. Справжній брі неможливо виготовити промисловим способом – лише ручна праця. Молоко пастеризується, до нього додається сичужний фермент. Після цього сировина нагрівається приблизно до 37 °С. Через 2 години готова сирна маса проціджується у спеціальних формах. З неї формуються головки, які викладаються на солом’яну чи пластикову підстилку.

Впродовж неділі сир дозріває. Після цього на його поверхню наносять спори пліснявих грибів, що з часом утворюють скоринку. Дозріває брі у спеціальних приміщеннях при певному температурному режимі 3-10 тижнів.

Важливо знати, що цей сир не містить лактози. Дієтологи стверджують, що брі активізує процес травлення та насичує організм ферментами, що захищають шкіру від шкідливого впливу ультрафіолету.

Цей сир чудово смакує з ягодами та виноградом, крекерами та теплим хрустким хлібом, десертними винами. У Франції брі без шкоринки розчиняють у каві з молоком.

Гості Клубу «Файного міста» отримують чудову нагоду замовити сирну тарілку з найпопулярнішими сортами від всесвітньо відомих виробників. Ми пропонуємо своїм гостям можливість насолодитися вишуканими стравами європейської кухні у Тернополі. Завітайте до нас – вам сподобаються ціни та бездоганний сервіс.